Замість міжшкільних навчально-виробничих комбінатів тепер утворюватимуть міжшкільні ресурсні центри (МРЦ).
Положення про міжшкільний ресурсний центр затверджене Міністерством освіти і науки України від 09.11.2018р. № 1221 (чинне з 15.02. 2019р.).
Із набрання чинності Положення про МРЦ, втратив чинність наказ МОН від 30.11. 1993р. № 430 «Про затвердження Положення про міжшкільний навчально-виробничий комбінат» з 28.09.2022р. Тобто міжшкільні навчально-виробничі комбінати (МНВК) до 28. 09. 2022р. мають реорганізуватись в МРЦ.
Міжшкільним ресурсним центром визначається юридична особа, яка здійснює ресурсне забезпечення освітнього процесу в шкільних закладах. МРЦ, який має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, має право надавати відповідні освітні послуги, на договірній основі, за кошти фізичних, або юридичних осіб.
Заклади освіти, які направляють учнів до ресурсного центру, передають останньому педагогічне навантаження з предметів навчального плану, в тому обсязі, що забезпечує якісне оволодіння обраного напрямку навчання.
І як пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич: «Багатьом закладам на разі бракує ресурсів, обладнання, лабораторій, де учні могли б навчатися застосовувати набуті теоретичні знання на практиці. У міжшкільному ресурсному центрі можуть створювати умови для навчання учнів одразу з кількох закладів, проводити як шкільні, так і позашкільні заняття. Йдеться про обладнання стаціонарних та пересувних лабораторій, учнівських теплиць, зимових садів, виробничих майстерень, басейнів, спортивних майданчиків. Такий підхід дає можливість сконцентрувати ресурси та забезпечити кращі умови одразу для великої кількості дітей».
Такий підхід МОН для створення МНЦ взятий з досвіду створення і роботи МНВК – де ще у 70-80-их роках ХХ ст. була створена міжшкільна навчальна база професійної підготовки учнів для подальшого працевлаштування їх на базових підприємствах. У 90 роки ХХ ст. і на початку ХХІ ст. також на базі комбінатів була створена база комп’ютерної техніки для вивчення предмету інформатика у загальноосвітніх школах.
За новим освітнім законом, нова українська школа має бути профільною і її мають запустити не пізніше 2027 року, але закон також допускає, що 10-12 класи за новим стандартом можуть запустити раніше. І створення профільних класів в старшій школі спрямоване, перш за все на те, щоб якомога правильніше спрямувати школярів в майбутню професію. Вказати учневі правильний освітній шлях, та зорієнтувати на усвідомлений і відповідальний вибір свого майбутнього.
Мета профільного навчання: забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки; гарантування неперервної освіти впродовж усього життя; виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Основними завданнями профільного навчання є: створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальної підготовки; виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією; формування соціальної, комунікативної, інформаційно-технічної, технологічної, компетенцій учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності; забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Структура профільного навчання у новій українській школі передбачає п’ять основних напрямків профілізації: суспільно гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний.
Для того, щоб старшокласники обрали у профільній школі потрібний їм предмет для поглибленого вивчення, школа має мати достатню кількість учнів для 3-4 паралельних класів.
Про це розповів заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей, а також він зазначив: «Найбільша проблема в тому, що мережа шкіл, яка є зараз, не дає нам можливість організувати профільне навчання. У більш ніж третини шкіл у сільській місцевості є один 10-ий клас, і в ньому навчаються не більше десяти учнів. Якщо кожен учень захоче вивчати інший предмет поглиблено, ми не зможем це зробити з фінансових причин. Ми думаємо прописати закон «Про загальну середню освіту,» що в профільній школі повинно бути не менше 100 учнів які навчаються у 10 класі. Тому, коли перейдемо до НУШ, мережа академічних ліцеїв повинна забезпечити мінімум 3-4 класи на паралелі».
У комплексі заходів модернізації освіти в Україні велике значення надається розв’язанню проблем загальноосвітньої школи сільської місцевості, що завжди залишається важливою складовою освітньої системи, та покликана сприяти збереженню й розвитку національних традицій, моральних цінностей, зростанню унікального потенціалу вітчизняної культури. Основне завдання кожної сільської школи повинне базуватись на принципі – допомогти реалізувати кожному учневі його особистий вибір. Але якщо ми розглянемо профільне навчання як створення того чи іншого профільного класу, то сама ідея профільності старшої школи у сільській місцевості, а також і в селищі стає нереальною. В Делятинському ОТГ сільська (школа) ліцей – єдиний освітній заклад у селі. Крім того усі ліцеї ОТГ включаючи навіть селищні є малокомплектні, що не дає можливості створити декілька профільних класів.
Базуючись на особливостях ліцеїв Делятинського ОТГ і досвіду роботи Делятинського МНВК з професійної підготовки учнів – для профільного навчання учнів закладів освіти ОТГ, найкраще підходить міжшкільний ресурсний центр, як модель опорної старшої школи. Ця модель навчання комбінатом застосовується вже понад тридцять років для професійного навчання учнів загальноосвітніх шкіл.
Модель «Міжшкільний ресурсний центр», це єдиний освітній простір – який створюється шляхом об’єднання в єдиний освітній МРЦ з структурними підрозділами (школами) ліцеями філіалами. Години варіативної складової (шкіл) ліцеїв філіалів делегуються ресурсному центру, так як до тепер передаються МНВК. Таким чином МРЦ забезпечить профільний рівень виробничих предметів у повному обсязі, а також дасть можливість отримати одну із первинних професій усім бажаючим учням.
Переваги цієї моделі: забезпечено освітній вибір учнів; розширено коло спілкування школярів; усунено негативну дію соціального та інформаційного чинників сільського середовища; зробить учнів більш самостійними і впевненими.
З затвердженням Положення «Про міжшкільний ресурсний центр» місцева влада і відділ освіти отримали нові можливості для розбудови оптимальної сучасної інфраструктури навчальних закладів – природничих лабораторій, майстерень, комп’ютерних класів, спортивних майданчиків та інших можливостей для поглибленого вивчення предметів, професійного навчання та гурткової роботи.
На даний час досвід природничих лабораторій має тільки Мала академія наук України. На базі МАН діє лабораторний комплекс природничого напрямку МанЛаб, покликаний допомагати талановитим українським учням у наукових та навчальних дослідженнях в дистанційному інтернетному та очному режимі.
На жаль МанЛаб діють лише в кількох областях України, але вони мають дуже хороші результати з досконалення наукової освіти і в контексті шкільної освіти, і також позашкільної роботи.
З відкриттям МРЦ появиться широкий спектр можливостей створити кращі умови для учнів не тільки для старшої профільної школи, але й для початкової і базової середньої.
15 серпня 2018р. у Житомирській області організовано Баранівський міжшкільний ресурсний центр, який є пілотним проектом для опробації спільно з МОН України нового підходу шкільної програми трудового навчання. Аналогів цього проекту ще не має в Україні, його інноваційність є мультьдоступність по принципу – «відкритий для усіх», тобто до обладнання, майстерень і класів матимуть доступ не тільки учні, а й будь-хто з мешканців ОТГ.
В рамках проекту для учнів Баранівського міського ОТГ обладнані майстерні і комп’ютерний клас з 3D принтером, а також планується будівництво парника. Майстерні обладнані швейними машинами та іншим обладнанням, сучасними деревообробними і металообробними станками та іншими інструментами. Діти під керівництвом вчителів навчаються працювати у цих майстернях, а також на 3D принтері та оргтехніці, виробляють різні сувеніри та побутові речі і швейні вироби.
Таким чином МРЦ дозволив створити умови для набуття досвіду роботи із різною технікою. Крім того, у вільний від навчання час техніку за невеликі кошти можуть брати в оренду місцеві мешканці, для виробництва різних товарів та виробів.
Пілотний проект Баранівського МРЦ опробовується МОН у зв’язку з тим, що вже у 2022-2023 навчальному році учні 5 класів будуть навчатись за програмою трудового навчання нової української школи, і до 2022 року такі майстерні і класи мали би бути обладнанні у всіх ОТГ України бо це є вимога часу.
Міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати) крім профільного і професійного навчання мають право забезпечувати здобуття загальної середньої освіти - згідно розділу ІІ, частини третьої, статті 9 із змінами, внесеними згідно Закону України «Про загальну середню освіту» №2442-VI від 06.07.2010р; в редакції Закону № 2145-VIII від 05.09.2017р.
Новітній навчальний заклад МРЦ для нової української школи просто необхідний, який в перспективі об’єднає: міжшкільний навчально-виробничий комбінат, центр дитячої творчості, станцію юних техніків, натуралістичний центр, та спортивну школу в єдиний ресурсний центр відділу освіти ОТГ.